3 048 thoughts on “Відгуки та коментарі

  1. Хочу подякувати Кріт Світлані Василівні,за її золоті руки,мед.персоналу гінекологічного відділення за турботу та дбайливий догляд,умови перебування в стаціонарі дуже гарні.

    1. Доброго дня, Наталія.

      Дякуємо за високу оцінку праці наших співробітників.
      Ми працюємо для Вас, для комфортного перебування в нашому закладі.
      Завжди Вам раді.

  2. Хочу поділитися враженнями та висловити подяку людям, які взяли участь у народженні моїх двійняток.
    Перш за все дякую Ліщенко Яні Анатоліївні з відділення Жіночої консультації за морально безболісне ведення моєї вагітності. Було дуже комфортно ходити на прийоми, незважаючи на те, що лікарні завжди викликають у мене суцільний негатив. Це для мене надзвичай важливо, коли не душно і можна розслабитись. Дякую!
    Наступним етапом моєї цікавої пологової подорожі було відділення патології, де дуже смачно годують та працюють милі люди. Тут мені все сподобалося: дають відпочити пацієнтам, обходи роблять ненапряжно, допомагають в усьому. Життя мов у готелі з триразовим харчуванням. Дякую за таке ставлення!
    За пологи вдячна зміні, що працювала 10.07.23, особливо лікарю Василенко Валентині Василівні та лікарю-анестезіологу, які професійно і навіть більше за професійно виконали свою роботу.
    Найбільшим розчаруванням було для мене післяпологове відділення, де я щодня плакала, дуже хотілось додому, ніякого спокою. Палата – прохідний двір: немає координації між прибиральницями, які по сто разів заходять зранку, бо не знають, що інша вже все зробила; акушерки, педіатри суперечать один одному, ти в результаті не знаєш, що тобі робити, бо людина з ранішньої зміни сказала так, прийшла людина на іншу зміну і виявляється все інакше. Голова пухне, емоції зашкалюють, замість допомоги навпаки додають роботи та турбот. Коли відчиняються двері, то вже очі закочуєш, бо зараз почнеться. Деякі працівники застрягли в минулому столітті (коли моя дитина була одягнута в сині кольори, одна з медсестер невиховано запитала, чи це хлопчик, на що я відповіла, що дівчинка і далі було питання «а чого вона тоді в синьому?»). Не те, що б це було якось смертельно, але хочеться запитати у відповідь на такі штуки «а яке тобі діло?», особливо коли ти після кесарево, не спиш, переживаєш за все, бо поки що не розумієш нічого, і приходять засунути ніс у непотрібні для них справи. У загальному це дуже попсувало враження, чоловік навіть уже на підвищених тонах розмовляв з працівниками, бо винесли мозок обом. Я максимально неконфліктна людина, змовчувала кожного разу, але вони наче спеціально виводили на емоції, а потім при мені ж обговорювали мене «ці кесарські жінки завжди такі емоційні ( читати невміняємі)». Але були і промінчики у цій темряві, дякую тим людям, які допомагали і хотіли дійсно зробити краще. Жінка, що розносила обіди, така бусінка!
    Така от контрастна пригода спіткала мене у цьому пологовому будинку. Звісно, завжди будуть найтепліші спогади про це місце, адже тут народились мої чудові дівчатка. Повторюсь, що лікарі тут професіонали! А це найголовніше. Дякую!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *