Підготувала психолог КНП ЧМПБ
«Центр матері та дитини» Литвин О.В.


Подорож з мами в оточуючий світ є важкою. Це серйозне та відповідальне
випробування. Малеча проходить свого роду ініціацію, доводячи Природі та
самому собі свою зрілість, витривалість та готовність до життя поза маминим
організмом.
Вагітність – безтурботний період життя малюка. Він щасливий, а
різноманіття емоцій, які він переживає – поверхневі та короткочасні. Малюк –
частина маминого тіла, він відчуває себе єдиним цілим з мамою і всім Всесвітом.
Але в останні тижні вагітності плацента вже не виконує досконало
живлення дитини киснем та харчуванням, обійми матки стають затісними. Органи
та системи малечі готові до праці, підготовлені тривалими тренуваннями, й зараз
його організм ретельно завершує останні приготування – вкриваються
сурфактантом ( спеціальною речовиною-змаскою) альвеоли легень для
самостійного дихання й дозрівають наднирники для вироблення необхідних для
народження гормонів. Від зрілості легень та наднирників напряму залежить
готовність до народження.
І ось – готовий! Час народжуватися. Його готовність по внутрішнім каналам
зв’язку передається мамі, провокуючи в її організмі активне вироблення гормонів.
Всередині маминого тіла починається ще ледь вловима, але вже злагоджена
робота. Процес пішов… Заручившись маминою підтримкою, зібраний та рішучий,
малюк вступає в пологи.
Найперші легкі перейми пестять, як м’які мамині обійми. Малюк бадьорий
й дещо збуджений в очікуванні змін. Щось відбувається… Він не усвідомлює
подію, що наближується, так, як доросла людина, але реагує на те що відбувається
бурхливими емоціями.
Все в його маленькому житті керується ритмом, до якого він звик. Тому
ритм перейм, що повторюються, який стає все більш чітким, допомагає малюку
зосередитись та розслабитись. Інтенсивність скорочень навколо малюка
збільшується, з усіх сторін на нього тисне сила близько 50 кг. Складно: це в 12-15
разів більше його власної ваги! Кожна перейма стає свого роду затримкою
дихання для малюка.
Ми віримо, що він впорається – такі навантаження є фізіологічними для
малюка й допомагають запустити в його тілі всі процеси, необхідні для
самостійного існування. Але для нього це випробування, в ці моменти він

відчуває цілу низку сірих емоцій: безвихідність, страх за своє життя, страх
втратити маму й відчай. Ще б пак! Затишне й любиме гніздечко, його Всесвіт,
його мама, стискають його й виштовхують, але куди? Виходу ще не видно, та чи
існує він взагалі?..
А перейми все швидші й ритмічніші, вистачило б сил. Проте є паузи для
відпочинку – це чудово. В проміжках між переймами мамин організм виробляє
ендорфіни – гормони щастя. Вони потрапляючи до малечі, допомагають їй
повноцінно розслабитися й створюють відчуття легкості та польоту. Відпочинок
зовсім короткий, декілька хвилин, але завдячуючи ендорфінам – повноцінний.
Між тим, вже видно вихід, а разом з ним з’являється мета й напрямок.
Дитина починає рух по вузькому пологовому каналу, відправляється у важкий
шлях довжиною в 10 сантиметрів. Прийшов час активно діяти! Тепер від малюка
залежить дуже багато. Він спрямовується до виходу, відштовхуючись ніжками від
дна матки. Він крутить голівкою в перервах між потугами, щоб знайти найкраще
положення для подальшого руху. Він проштовхується по міліметрах з величезним
зусиллям. Сильна людина – вперед до мети!
Але що це за дзвінка трель? Так це ж його власний голос! Малюк
народився, він дихає та кричить – вперше. Легені відкрились на зустріч повітрю,
перший вдих ознаменував початок нового самостійного життя. В цей момент
система кровообігу дитини стає автономною, відтік крові до мами зупинено. Але
по пуповині до неї ще потрапляє його кров, що лишилася в плаценті. Насичена
імуноглобулінами, киснем та поживними речовинами, вона допомагає малюку
поступово перейти в стан самостійного дихання та харчування. Перші подихи
поверхневі, що дає змогу легеням відкритися поступово. (Легені єдиний орган,
який взагалі не функціонував до народження). Він може дозволити собі
поступово почати дихати, оскільки не відчуває гострої необхідності в кисні –
плацента все ще допомагає йому дихати, доки не закінчить пульсувати пуповина.
Неймовірне стискання й напруга позаду, на зміну їм прийшло глибоке
розслаблення. Релаксація настільки сильна, що малеча зовсім не відчуває свого
тіла, тільки чудовий стан легкості й відпочинку. Малюк поринув в себе, він
сповнений відчуттям свого звільнення. Відчуває себе найкращим, чудовим,
достойним. Він – Переможець!
Ці переживання неймовірні й важливі! В наших силах забезпечити йому час
й умови насолодитися собою й досягнутим результатом. І все це лежачи на
маминому м’якенькому животику, відчуваючи мамині ніжні дотики, слухаючи її
лагідний голос й відчуваючи себе в безпеці! Його люблять й приймають! В нього
є все те, що й раніше: рідне серцебиття, теплі обійми, рідний запах й смак, мамина

любов! Він розуміє, що нічого не загубив, коли народився, а лише набув – новий
ступінь самостійності!
В ці перші хвилини формується стрижень самооцінки особистості, а також
спрацьовує механізм імпринтингу – з фотографічною точністю закарбовується
перша картина світу. Ці перші враження є найяскравішими, найглибшими,
найстійкішими. В цей момент формується в дитини розуміння, що є нормою. Що
він пронесе через все життя, наш малюк? «Я хороший, достойний, світ люблячий
й комфортний» або «Я поганий, непотрібний, світ ворожий й жорстокий»? Чи
буде він впевнений, що любов тут є основою взаємовідносин, чи грубість й
черствість стануть для нього нормою?…Тому так важливо, щоб татусь був
присутнім при пологах, підтримував свою кохану дружину, переживав цей
нелегкий для їхньої родини момент, але такий важливий й незабутній. З цією ж
метою дитинку після народження не купають, викладають на теплий мамин
животик, відкладають зважування та вимірювання, виконується раннє
прикладання до груді.
У дитини, що народжується ще не має відчуття часу, він проживає кожну
секунду, не пам’ятаючи про минулу й не очікуючи наступну. І якщо мама знає,
що пройде певний проміжок часу і пологи скінчаться, то для малечі кожна година
– це вічність. В наших силах зробити цей час для малечі максимально
комфортним, посилаючи йому любов, ніжність, впевненість в його силах й
радість від зустрічі, що наближується.
Пам’ятайте про дитину на кожному етапі його народження. Концентруйтеся
на ньому, на допомозі йому. Пам’ятайте про те, що народжуватись набагато
важче, ніж народжувати, й ви обов’язково впораєтеся, бо свою найголовнішу
перемогу ви отримали багато років назад, при власному народженні!
Пологи – серйозне випробування для дитини, але все ж таки вони потрібні
йому саме такими. Послідовність переживань в пологах дає уявлення про цей світ.
Безнадійна й безвихідна ситуація змінюється активними зусиллями й боротьбою,
завершуючись перемогою й яскравим задоволенням. Малюк розуміє: в цьому
житті буває складно, але якщо боротися і діяти, то перемагаєш! Благополучні
пологи дають людині зразок позитивної й успішної життєвої стратегії, яка
закладається в самі глибини підсвідомого й супроводжує протягом всього життя.