Сучасні демографічні процеси у світі змушують замислитись над збільшенням народжуваності та якістю виховання наших дітей. Якщо збільшення народжуваності є зрозумілим, то питання виховання є більш складним і фундаментальним. Роль перших місяців життя немовляти в формуванні його особистості є надзвичайно важливою. Від того як з ним спілкуються, як і чим годують значною мірою залежить характер майбутнього дорослого та його доля. Але навіть ті батьки, які з усією відповідальністю ставляться до свого малюка, оточуючи його фізичним піклуванням та психологічним комфортом, часто не підозрюють, що у своїх зусиллях виховати гармонійну особистість, вони йдуть із запізненням принаймні у дев’ять місяців.
Вже не новина, що дитина в утробі сприймає навколишній світ через призму матері. Відчуває її емоції та переживання.
Що ж таке виховання до народження? Це процес, коли дитина навчається існувати в цьому світі, всмоктуючи, як губка, приклад матері, як позитивний так і негативний.
Хочу з вами поділитися деякими аспектами виховання до народження, за допомогою методу Сонатал.
Перше, це “дородове ім’я”. Науково доказано, що плід сприймає оточуючий світ, запам’ятовує його, отримує пренатальну пам’ять, спілкується, а тому ми до народження даємо дитині ім’я, але це не те ім’я, яким дитину запишуть в свідоцтві про народження. Це має бути приємне для вагітної та її оточення звукосполучення, яке буде викликати у них приємні відчуття, позитивні емоції, а для дитини це є дуже важливим, оскільки мама і близькі їй люди з нею спілкуються, торкаються, через животик мами. Спілкування через дотик в психології називається гаптономія. Це дає можливість дитині відчувати себе бажаною, розвиватися в любові, а значить народитися здоровою. Це має бути яскраве ім’я, якесь особливе, асоціативне для даної родини, не просто “малюк”, як загально прийнято. Чим воно яскравіше, тим більше шансів, що після народження дитина попросить назвати цим ім’ям ще раз. Дуже добре, якщо це ім’я буде використовуватись в колискових і під час вагітності та після народження дитини.
Друге, це підтвердження особистості дитини, відповідаючи на її ворушіння. Приблизно в 16-20 тижнів вагітності починаються ворушіння плоду і важливо майбутній мамі дати зрозуміти своєму чаду, що вона їх відчуває. Так виникає перинатальна комунікація. Це і є мова руху дитини.
Існує 3 прийоми відповіді мами на ворушіння дитини.
- Мама відповідає дотиком в те саме місце, де відчула ворушіння плоду;
- З такою ж інтенсивністю, як дитина;
- Таку саму кількість раз.
Таким чином відбувається адекватна комунікація в діаді мати-дитина.
Коли дитина після 16 тижня вагітності починає спілкуватися з оточуючим світом за допомогою руху, і їй не відповідають, то вона втрачає вміння спілкуватися і навпаки, якщо мама та її близьке оточення відповідають на ворушіння, це вчить дитину коммунікувати після народження. Це ще один етап виховання дитини до народження. Але важливо при цьому не відповідати на рухи у нічний час, таким чином ми готуємо біоритми малечі, періодів сну та бадьорості, що є дуже важливим у післяпологовому періоді. Часто-густо діти путають день і ніч. Тому виникає 3-й етап внутрішньоутробного виховання, формування у дитини біоритмів дня. Так, звісно біоритми формуються біологічно, але ми можемо допомогти дитині внутрішньо-утробно сформувати біоритми дня та підготувати її до життя після народження. Для цього існують такі рекомендації: о сьомій-восьмій годині ранку ( як правило діти прокидаються рано) щодня виконувати певний ритуал. Так звану звукову пробу. Необхідно промичати наче будильник, тим самим ви даєте дитині зрозуміти, що пора вставати. А щовечора, не пізніше 23 годин, співати колискову, як символ відходу до сну, але не просто співати, а стоячи та похитуючи стегнами, імітуючи колиску, в темпі колискової не більше 5 хвилин. Ці неважкі поради, які допоможуть кожній жінці виховувати своє маля ще до народження, а перебіг вагітності зробити незабутнім та щасливим.
Будьте всебічно здорові! Бережіть себе та близьких!
Психолог КНП ЧМПБ «Центр матері та дитини» Литвин О.В.